Лікування лишаю у собак та котів.
Ми спостерігаємо різке зростання кількості тварин, що хворіють на дерматофітоз, або інакше кажучи - на лишай. Хворіють не лише маленькі кошенята та цуценята, а й дорослі собаки та коти. На жаль, можуть заразитись і самі власники.
Придивіться до своїх рідних вихованців, чи не мають вони таких шкірних уражень:
- ділянки облисіння
- лущення шкіри
- почервоніння та кірочки на шкірі
- ділянки ущільненої запаленої шкіри.
Словом «лишай» власники тварин називають багато захворювань, при яких шкіра запалюється, випадає шерсть, а вихованець постійно чухається. Однак у ветеринарній практиці назв у цієї хвороби більше: дерматофітоз, мікроскопорія, трихофітія, екзема тощо. Річ у тім, що подібні симптоми викликані різними причинами:
Шляхи передачі грибків
- безпосередній контакт із зараженою твариною
- предмети догляду (підстилка, лоток, миски, іграшки)
- довкілля (грибки-дерматофіти є скрізь, їх легко принести додому на своєму одязі, сумках чи взутті).
Сприятливі фактори
Основна ланка захисту організму від дерматофітозу – клітинно-опосередкований імунітет. Тому легко заражаються:
- молоді тварини – затримка розвитку загального імунітету та місцевих захисних механізмів шкіри
- тварини, хворі на вірусні інфекції
- тварини з новоутвореннями, особливо злоякісними
- тварини, яких недостатньо збалансовано годують
- пацієнти, яких лікують препаратами, що пригнічують імунну систему, особливо тривалий час
- вагітні та лактуючі тварини.
Визначити, що у вашого улюбленця лишай, а не дерматит чи алергія, виявити причину хвороби та призначити ефективне лікування може лише ветеринарний лікар. Самостійно діагностувати лишай на ранніх стадіях складно, а підібрати правильне лікування практично неможливо, тому якщо ваш вихованець раптом став млявим, потерпає від свербежу - зверніться до ветеринара. Попередньо можна оглянути тварину самостійно. При огляді обов'язково вдягніть медичні рукавички, оскільки стригучий лишай - дуже заразна хвороба, легко передається людині та потребує тривалого інтенсивного лікування.
Симптомами лишаю є:
- апатичність, млявість;
- відсутність апетиту;
- небажання грати чи гуляти;
- постійний свербіж;
- обламування або випадання шерсті;
- лущення шкіри, поява безволосих ділянок, тріщин, дрібних бульбашок, скоринок, пухлин.
Якщо ви спостерігаєте у свого тварини подібні проблеми, негайно зверніться до фахівця, адже без лікування лишай поширюється на все тіло, вражає глибокі шари шкіри та провокує серйозні порушення здоров'я.
Від лишаю не застрахованиа жодна з тварин. Спори патогенних грибків і бактерій можуть перебувати в ґрунті, піску, траві та смітті, здатні передаватися при контакті із зараженими тваринамм та людьми. Переносниками захворювання є гризуни та комахи. Навіть поїздка в транспорті, чужа іграшка чи гребінець стають причиною появи лишаю.
Залежно від стану здоров'я, харчування та умов життя лишай у собак може протікати по-різному, у поодиноких випадках захворювання проявляється незначно. У тварин із сильним імунітетом, які отримують повноцінне харчування, вітаміни, часто бувають на сонці, лишай іноді проходить спонтанно. Але зазвичай вихованець відчуває дискомфорт і потребує допомоги. У деяких тварин є схильність до захворювання. Найчастіше хворіють собаки дрібних порід, особливо йоркширські тер'єри, та вихованці з дуже густою вовною.
Залежно від виду лишаю та стану здоров'я тварини, інкубаційний період триває від 4 до 14 днів.
Різновиди лишаю
Як ми вже зазначали, лишай буває викликаний різними причинами. Основні види лишаїв:
- стригучий;
- висівковий;
- рожевий;
- мокнучий.
Кожен різновид лишаїв має особливості та потребує специфічного лікування з використанням зовнішніх та пероральних препаратів. Одні види лишаїв безпечні для людей, інші дуже заразні. Пропонуємо вам короткий опис основних характеристик різновидів, щоб помітивши перші симптоми у собаки ви відразу розпізнали проблему і своєчасно звернулися до ветеринара.
Стригучий лишай
Стригучий лишай - найбільш небезпечний і дуже заразний різновид. Причина - грибки Microsporum canis, Microsporum gypseum або Trichophyton mentagrophytes. Спори грибка здатні жити в ґрунті до 2 місяців, а в теплу вологу погоду – довше. У килимах, на меблях, лежаках, іграшках спори зберігаються до 2 років. Без своєчасного лікування стригучий собачий лишай швидко поширюється тілом і викликає серйозні ускладнення. Якщо до ранки потрапить вторинна інфекція, то хвороба може закінчитися сепсисом. При появі ознак стригучого лишаю тварину слід ізолювати від інших вихованців, не допускати до дітей, літніх та ослаблених людей, а всі лікувальні маніпуляції виконувати в рукавичках.
На початкових етапах хвороби на будь-яких ділянках тіла з'являються червоні набряки, які сильно сверблять. Потім шерсть тьмяніє, пересихає і випадає або обламується за 2-
Висівковий, або різнобарвний, лишай
Цей різновид лишаю також викликаний грибковою інфекцією. Збудник – дріжджовий грибок, який для здорових тварин з міцним імунітетом не є небезпечним. А ось за наявності послабленого імунітету, травм, неправильного харчування та несприятливих умов утримання цей грибок викликає запалення шкіри та облисіння. Шерсть випадає, а епідерміс стає рихлим, шарується, лущиться. Утворюється лупа, що виглядом нагадує висівки – звідси й пішла назва хвороби. Колір шкіри на одній ураженій ділянці може бути різним, від рожевого до коричневого, тому лишай називають ще різнобарвним. На відміну від інших видів лишаю, хвороба не супроводжується свербінням.
Для усунення захворювання слід використовувати протигрибкові препарати, а також засоби для зміцнення імунітету, вітаміни. За відсутності лікування лишай набуває хронічного характеру.
Рожевий лишай
Цей лишай є реакцією організму на вірусну чи бактеріальну інфекцію. Найчастіше рожевий лишай вражає пахви, лапи, морду. На них з'являються плями без шерсті діаметром близько
Мокнучий лишай
Мокнучий лишай – це алергічна реакція організму тварини. Причиною лишаю можуть стати:
- різкі запахи;
- харчові продукти;
- контакт шкіри з хімічними речовинами;
- укуси комах;
- ліки;
- підвищена чутливість організму після перенесеної хвороби.
Ризик розвитку екземи підвищується, якщо тварина перенісла сильний стрес. На шкірі з'являються пухлини, вони червоні та гарячі на дотик, шерсть на цій ділянці випадає. Згодом на шкірі утворюються бульбашки з рідиною, які лопаються, а потім знову утворюються. Хвороба супроводжується сильним свербінням.
На початковому етапі розвитку лишай з'являється на шиї, щоках, в області куприка та хвоста. Якщо не вжити заходів, він пошириться по всьому тілу, завдаючи нестерпних мук. На цій стадії вилікувати тварину досить складно.
Лікування зовнішніми препаратами
Лишай у улюбленців не рекомендується лікувати самостійно, обов'язково покажіть вихованця лікарю, щоб він визначив причину хвороби та призначив відповідний препарат.
Діагностика лишаю потребує комплексного підходу. Зазвичай для визначення виду лишаю використовується лампа Вуда, вона у 50% випадків дозволяє виявити та визначити вид збудника. Більш точний результат дає мікроскопічне дослідження зішкрібу шкіри. Найбільш точний діагноз дозволяє поставити посів грибкової культури, але проведення цього аналізу потребує часу – до 3 тижнів.
У комплекс лікування лишаю входять:
- обробка ураженої ділянки зовнішніми препаратами: спреями, мазями, пудрами;
- введення перорально антибіотиків, протигрибкових та противірусних препаратів (за потребою);
-спеціальна дієта;
-доповнення раціону вітамінами та мікроелементами.
Також можуть знадобитися додаткові ліки, якщо в рану потрапила вторинна інфекція. Усі препарати слід застосовувати строго за призначенням лікаря у зазначеному дозуванні. Різні форми випуску лікарських засобів вибираються в залежності від стану вихованця, розмірів вогнища запалення та інших факторів. Коротко охарактеризуємо препарати, що використовуються для лікування лишаю у собак.
Пудри
Суха пудра застосовується для лікування собачого лишаю досить рідко, оскільки нанесення її на запалену шкіру - процедура неприємна, а здатність порошку вбиратися в шкіру мінімальна. Іноді присипки рекомендують для лікування мокнучого лишаю, щоб трохи підсушити рану та прискорити відновлення шкіри.
Спреї
Зручність використання спрею очевидна – до запаленого місця не потрібно торкатися, щоб нанести ліки, рідина проникає у шкіру швидко та ефективно впливає на збудника хвороби. Після висихання слідів препарату не залишається. Спреями являються: Алергостоп, Скін гард, Флоксі спрей.
Мазі
Мазь – засіб, що найчастіше використовується для лікування лишаю. У ветеринарних аптеках ви можете купити мазі для собак Здорова шкіра, Інтрамік, Санодерм, цинкову та іхтіолову мазь. Широкий вибір, різноманітність речовин, що діють, дозволяють підібрати ліки для всіх улюбленців.
Нанесення мазі зазвичай не викликає складнощів. Засіб поглинається повільно, за рахунок чого дія активних компонентів подовжується і робить лікування більш ефективним.
Зверніть увагу, багато улюбленців намагаються облизувати запалені місця та з'їдають ліки. В цьому випадку вдягайте на улюбленця спеціальний комір-конус, який не дозволить йому дотягнутися до обробленої ділянки. Також не дозволяйте тертися об меблі, килим або стіни.
Для прискорення одужання можна використовувати спеціальний розчин для купання. Енкон має антибактеріальну дію, послаблюють свербіж, частково знімають запалення і перешкоджають поширенню лишаю. Перед використанням препарат змішують з теплою водою у співвідношенні 1:50 і отримують робочу емульсію 2%. Змочують в ній щітку або м’яку тканину та обережно очищають від кірок та бруду уражені ділянки шкіри та навколо них, а потім покривають їх емульсією.
Висновки
Як відомо, хворобу простіше попередити, ніж лікувати. Щоб не допустити появи у собаки лишаю, ветеринари рекомендують:
- підібрати збалансований корм класу преміум, суперпреміум, холістик, виключити з раціону продукти, що спричиняють алергічну реакцію;
- регулярно купати вихованця;
- часто мити іграшки, особливо ті, які берете на прогулянку, чистити лежак і килимок;
- не допускати контакту з хворими тваринами;
- зробити щеплення (за рекомендацією ветеринара).
