Вушні кліщі – часті супутники бродячих кішок і собак. При контакті тварини з хворою, паразит може передаватися і домашнім улюбленцям. Тож обов’язково треба знати, як виявити отодектоз у тварини та яку небезпеку може нести це захворювання.

Ушний кліщ у котів та собак – паразитарне захворювання зовнішнього вуха, збудником якого є мікроскопічний паразит, кліщ Otodectes cynotis. Отодектозом найчастіше хворіють кішки, набагато рідше зустрічається у собак, лисиць, тхорів і песців.

Захворювання не має сезонності, в будь-який час року кішки і собаки заражаються при тісному контакті з хворою твариною або з його речами і предметами (сумка-переноска, підстилка, гребінець, іграшки тощо). Якщо в будинку утримається кілька кішок і одній з них поставлено діагноз “вушний кліщ”, то з великою ймовірністю заражені і інші.

При своєчасній діагностиці та лікуванні ускладнень не виникає. Якщо ж хвороба запущена, можливий розвиток таких ускладнень, як гнійний отит, гематома вушної раковини або лімфоекстравазат.

Ознаки інвазії

Отодектоз характеризується розвитком поверхневого запалення вушної раковини з боку внутрішньої поверхні, що зачіпають зовнішній слуховий прохід і барабанну перетинку. Вушний кліщ у собак та котів проявляє свою присутність наступними симптомами:

  • Занепокоєння вихованця і постійне почісування вуха. Часто буває так, що спочатку кліщ вражає одне вухо, а через кілька днів – друге. У міру розмноження паразитів свербіж посилюється, і тварина починає частіше і сильніше розчісувати уражені органи, трясе головою, треться нею про предмети меблів. Це лише погіршує становище, так як відбувається травмування шкіри вушної раковини, і створюються сприятливі умови для розвитку інших патогенних мікроорганізмів. При сильному ударі лапою на вусі може утворитися гематома.
  • Підвищення місцевої температури в області вуха, гіперемія, почервоніння. Шкіра слухового проходу покривається чорно-коричневими корочками, які згодом перетворюються в єдину практично чорну масу маслянистої консистенції з неприємним запахом, з’являються маленькі виразки.
  • Якщо запальний процес переходить на середнє і внутрішнє вухо, то відбувається підняття загальної температури тіла, тварина стає пригніченим, втрачає апетит, намагається знайти таке положення голови, в якому біль була б менш відчутною.
  • Нервові явища у вигляді судом, парезів або паралічів є симптомами ураження мозкових оболонок і безпосередньо самого головного мозку. На цій стадії лікування вже не дає позитивних результатів, і незабаром настає летальний результат. 

Основи лікування

Лікування отодектозу  у собак та котів має бути комплексним і спрямованим на знищення збудника і його личинок, усунення симптомів і загоєння наявних пошкоджень на шкірі.

Най частіші препарати які використовуються у лікуванні отодектозу:

- Мазь Отігель

- Краплі вушні Отібіовін

- Лосьон для чистки вух Отіфрі

- Аурикап

- Офтальмо-гель

- Адвокат

- Бравекто

Власник може надати долікарську допомогу своєму вихованцеві, полегшивши біль і механічно видаливши бурий наліт з вушної раковини. А ось лікувати повинен тільки фахівець ветеринарної медицини в умовах клініки або вдома.

При отодектозі назначаються спеціальні препарати. Акарициди викликають загибель паразитів і знищення личинок. Дозування, кратність і спосіб обробки встановлює лікар. Одноразова обробка найчастіше знищує тільки статевозрілих особин кліща, тому необхідно проводити повторний курс, коли личинки пройдуть свій цикл розвитку.