Пропонуємо до вашої уваги препарат Отофлокс.

     Одним із випадків, які завдають психоемоційну травму людині, є захворювання домашніх чотирилапих улюбленців.
На сьогоднішній день важливою та досить поширеною проблемою ветеринарної медицини є отити. Нині ураження органів слуху, серед усіх патологій, становить до 20%.
Вухо – це орган слуху та рівноваги, який є складною системою, що складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього відділів.
Зовнішнє вухо – виконує звукоуловлюючу функцію. Складається з вушної раковини, м'язів та зовнішнього слухового проходу, вкрите волоссям та залозами, які секретують сірку.
Середнє вухо – звукопровідний та звукоперетворювальний відділ. Складається з барабанної порожнини, барабанної перетинки, слухових кісточок, м'язів та зв'язок, слухової труби. У цьому відділі підтримується захист барабанної перетинки під час перепадів атмосферного тиску.
Внутрішнє вухо – у цьому відділі розташовані рецептори рівноваги та слуху. Складається з кісткового та перетинчастого лабіринту.

   Отит – це захворювання, що характеризується розвитком запального процесу у вусі чи одному з відділів вушного проходу. Найбільш поширене запалення зовнішнього вуха. Отит, як захворювання, відповідно до анатомічних особливостей класифікується на:
зовнішній отит - запалення вушної раковини, зовнішнього слухового проходу;
отит середнього вуха – запалення барабанної перетинки та її вмісту;
отит внутрішнього вуха.
Зовнішній отит найчастіше зустрічається у собак. У кішок отит часто зачіпає середній і внутрішній відділи.Коли запальний процес поширюється на барабанну перетинку, тварина втрачає слух.
Існує породна схильність до захворювання. Найчастіше страждають породи:
пуделі, бульдоги, йоркширські тер'єри;
спанієлі, шарпеї, лабрадори;
такси, європейські вівчарки;
скотиш фолд (шотландська висловуха кішка).
Погана вентиляція сприяє швидкому розвитку патогенної мікрофлори. Так, наприклад, у лабрадорів та спаніелів спостерігається підвищена секреція вушної сірки, що сприяє підвищенню вологи та утворенню пробок. У йоркширських тер'єрів надмірна кількість волосся у зовнішньому відділі вуха, що також сприяє порушенню відтоку сірки та утворенню пробок. Одним із факторів схильності до отитів може бути і тримінг. Найбільш схильні до отитів собаки, які часто купаються, пірнають.
Причини, що викликають отит:
Алергічна реакція на корм;
Травма вушної раковини;
Переохолодження або попадання води у вухо;
Розмноження у шкірі вуха ектопаразитів (отодектоз);
Грибна або бактеріальна інфекція, обумовлена ​​стафілококом, протеєм чи іншими збудниками;
Анатомічні породні особливості будови вуха (довгі висячі вуха – спанієль, такса, бассет-хаунд).

      

Особлива небезпека запалення ЗОВНІШНЬОГО ВУХА полягає в тому, якщо вчасно не надати тварині допомогу, то нерідко отит переходить у хронічну форму і, незалежно від застосування лікарських засобів, повторюється у формі рецидивів. Тому велике значення мають своєчасне лікування та профілактика.

     Фармакологічні властивості препарату Отофлокс обумовлені ретельно підібраним складом речовин, що діють.
До формули даного препарату входять:
1. ФЛУОРФЕНІКОЛ – антибіотик ряду тіамфеніколів – 2,5 мг/1мл;
2. ІВЕРМЕКТИН – протипаразитарний засіб, що належить до групи авермектинів, які продукуються мікроорганізмами групи Streptomyces avermitilis – 1мг/1мл;
3. КЛОТРИМАЗОЛ, що належить до похідних імідазолу – 10мг/1мл;
4. БЕТАМЕТАЗОН – гормон кори надниркових залоз – 1мг/1мл.
Завдяки діючим речовинам, що входять до складу Отофлоксу, препарат діє протимікробно (флуорфенікол), протипаразитарно (івермектин), фунгіцидно (клотримазол). Має протизапальну, ранозагоювальну протисвербіжну та антиалергічну властивості (бетаметазон).

      Після застосування препарату Отофлокс на третю добу від початку лікування запальний процес зменшується, зникає почервоніння шкіри та свербіж. Надалі мацерація шкіри та виділення ексудату повністю припиняється.